Мінеральна вата: переваги, застосування та види

Ілюстрація / Світлина: з відкритих джерел

Мінеральна вата — це особливий волокнистий матеріал, що складається з досить тонких волокон, отриманих з розплавів силікатних гірських порід. Як сполучну речовину в мінеральній ваті використовується фенолформальдегідна смола (фенолформальдегід). У процесі виробництва мінеральної вати відбувається її нагрівання та ущільнення. Потім на неї наноситься сполучна речовина, після чого матеріал стискається. Після пресування виходить мінеральна вата. Вона має гарну пружність та щільність.

Мінеральна вата має значний спектр необхідних переваг, якщо порівнювати її з іншими матеріалами для теплоізоляції:

• негігроскопічність;
• негорючість;
• висока міцність;
• здатна зберігати тепло навіть в екстремальних умовах і добре поглинає звук;
• стійкість до хімічної дії та біологічної дії;
• екологічний матеріал.

Вона застосовується для:

1. Теплоізоляції зовнішніх стін, фасадів, а також перегородок, перекриттів, дахів, підлог, мансард, підвалів та фундаментів.
2. Утеплення трубопроводів, повітроводів, димоходів, печей, камінів.
3. Її застосовують як утеплювач для різних конструкцій, що експлуатуються в умовах підвищеної вологості.

Детальніше про мінеральну вату читайте за посиланням: https://bm.kiev.ua/ua/utepliteli/minvata.html

На сьогодні існує 3 види мінеральної вати:

1. Кам'яна.
2. Скловата.
3. Шлакувата.

Перша з них кам'яна вата представлена ​​базальтовими волокнами, які скріплені сполучною речовиною на основі синтетики. Такі волокна мають досить сильну міцність, що дозволяє використовувати їх у конструкціях, де пред'являються високі вимоги до надійності.

З недоліків кам'яної вати можна відзначити низьку паропроникність, а також горючість і токсичність волокон. Також не рекомендується використовувати кам'яну вату у приміщеннях із підвищеною вологістю.

Скловата матеріал, виготовлений з розплавлених та розкочаних скляних волокон та подальшої їх переробки. Основним недоліком скловати є те, що при попаданні на шкіру вона викликає подразнення. Також скловату не можна використовувати у приміщеннях з підвищеним рівнем вологості.

Скловату не можна використовувати для утеплення при влаштуванні мансардного даху. Це з тим, що скловатні плити, що неспроможні витримувати великі навантаження. При монтажі покрівлі з металочерепиці скловолоконні плити потрібно укладати у два шари. У цьому випадку кожен шар повинен бути закріплений за допомогою металевих скоб або цвяхів.

Шлакувата — це пухка маса з волокнами, яку отримують з відходів металургійного виробництва. Складається із суміші кам'яновугільних, гірничо-рудних та інших різновидів відходів, з додаванням різних добавок, наприклад азбесту, до 100% за вагою. В основному шлаковату використовують для відмінного утеплення та приголомшливої ​​звукоізоляції.

Її недоліки:

• висока гігроскопічність, що робить її непридатною для використання в конструкціях, які мають бути герметичними;
• недовговічність, тому що з часом волокна просочуються вологою та втрачають свої теплозахисні властивості;

Шлаковату не можна використовувати в конструкціях з високим рівнем вологості, тому що вона при цьому починає вбирати вологу і втрачати свої властивості.

Мінеральна вата це чудовий спосіб покращення конструкцій у будівництві. Вона утеплює стіни та інші частини споруд, має екологічність та довговічність. Але водночас варто звернути увагу, що кожен вид має свої недоліки. Тому слід уважно поставитися до будівельних робіт, особливо коли доходить до вибору виду вати.

Дмитрий Вовчок / nomid
Главред AOinform